Iryna przyjechała do Polski z trójką małych dzieci. Na Ukrainie zostali jej krewni, znajomi i brat, który walczy z okupantami. Po przeżytym stresie, Iryna długo dochodziła do siebie. I nagle, niedawno, znalazła w sobie siłę, by znowu zająć się swoją ulubioną pracą - tworzeniem deserów i słodyczy. Razem z dziećmi Ira czeka na zwycięstwo i chce jak najszybciej wrócić do rodzinnego domu.

Ірина приїхала до Польщі з трьома маленькими дітьми. В Україні залишилися її рідні, друзі, брат, який воює з окупантами. Після пережитого стресу Ірина довго оговтувалась. Втім, нещодавно знайшла в собі сили знову почати улюблену справу - створення десертів і солодощів. Разом з дітьми Іра чекає на Перемогу, і хоче якнайшвидше повернутися до рідної домівки.

"Najstraszniejsze było obudzenie się w Rosji" - wspomina Kijowianka Lika pierwsze dni wojny. Kilka dób wraz ze znajomymi, chowała się z dziećmi w garażu podziemnym. Potem udało się im wyjechać do bezpiecznej Polski. Tutaj Lika zaczęła ozdabiać farbami odzież jeansową i tworzyć deasignerskie przedmioty z patriotycznymi malowidłami. Otrzymane pieniądze Lika wraz z ludźmi myślącymi podobnie, kieruje na potrzeby ZSU.

"Найстрашніше було прокинутися в росії", - згадує киянка Ліка перші дні війни. Кілька діб, разом із знайомими, вона з дітьми переховувалась у підземному гаражі. Потім вдалося виїхати до безпечної Польщі. Тут Ліка почала розмальовувати джинсовий одяг і створювати дизайнерські речі із патріотичними малюнками. Виручені кошти, Ліка разом з однодумцями, спорямовує на потреби ЗСУ.

Cudzoziemcy, którzy legalnie przebywają w Polsce, w tym uchodźcy z Ukrainy, mogą otrzymać refundacje do 1000 zł opłaty za odpoczynek dzieci na obozie, kolonii lub półkolonii. Wniosek o refundacji można złożyć w Centrum Integracji Cudzoziemców w Opolu. Można również otrzymać dofinansowanie usług notarialnych w wysokości do 100 zł.

Центр Інтеграції Іноземців в Ополі пропонує мігрантам з-за меж Євросоюзу (в тому числі і біженцям з України), які легально перебувають у Польщі, отримати компенсацію на оплату відпочинку дітей у літніх таборах. Сума компенсації може становити до 1000 злотих. Також є можливість отримати дофінансування на оплату нотаріальних послуг у сумі до 100 злотих.

Natalia otworzyła swój biznes w Polsce i pracuje jako psycholog. Pomaga migrantom wojennym, a w szczególności dzieciom, w radzeniu sobie z syndromem posttraumatycznym. Wspiera też tych, którzy zostali na Ukrainie. Podczas gdy jej mąż broni ojczystej ziemi na froncie, Natalia w Polsce wychowuje syna, uczy się polskiego, zajmuje się wolontariatem. I czeka na zwycięstwo, żeby spotkać się ze swoim mężem w Opolu i pokazać mu miasto, które stało się dla niej i jej syna tak bliskie.

Наталія відкрила свою справу у Польщі і працює психологом. Допомагає воєнним мігрантам, і особливо дітям, подолати посттравматичний синдром. Підтримує і тих, хто залишився в Україні. Поки її чоловік боронить рідну землю на фронті, Наталія в Польщі виховує сина, вчить польську, займається волонтерством. І чекає на Перемогу, щоб зустрітися зі своїм чоловіком в Ополі і показати йому місто, яке стало рідним для неї і сина.

Artem, młodszy sierżant 67. Oddzielnej Brygady Zmechanizowanej, 1. Batalionu Strzelców. Już po raz drugi na froncie. Po raz pierwszy wyruszył do walki w 2014 roku, a po inwazji Rosji na pełną skalę na Ukrainę wrócił ponownie, by bronić ojczyzny. Wraz ze swoją jednostką wykonuje misje bojowe w obwodzie donieckim. W przerwach między operacjami wojskowymi chłopcy doskonalą swoje umiejętności wojskowe na poligonie. Artem opowiadał Radiu Opole o sytuacji na froncie i nastrojach w wojsku.

Артем, молодший сержант 67-мої окремої механізованої бригади, 1-го стрілецького батальйону. Вже вдруге на фронті, спочатку пішов воювати у 2014. А після повномасштабного вторгнення росії в Україну, знову повернувся боронити рідну землю. Разом зі своїм підрозділом виконує бойові завдання на Донеччині. В перервах між виконанням воєнних операцій, хлопці відточують військову майстерність на полігоні. Про ситуацію на фронті і настрій військових, Артем розповів Radio Opole.

Ojciec Poliny broni Ukrainy. Dziewczyna z mamą i bratem wyjechali z okupowanego Enerhodaru kiedy Rosjanie rozpoczęli poszukiwania rodzin ukraińskich żołnierzy wśród miejscowej ludności. W Opolu Polina zorganizowała zbiór środków na drony dla żołnierzy, dzięki czemu ukraińska armia może skutecznie przeciwstawiać się wrogowi.

Батько Поліни захищає Україну на фронті. Дівчина з мамою і братом виїхали з окупованого Енергодару, коли росіяни почали розшукувати серед місцевого населення родини українських військових. В Ополі Поліна організувала збір коштів на дрони для оборонців України. Завдяки цьому українські військові можуть ефективно протистояти ворогу.

Małżeństwo Konowalenków przez 5 miesięcy żyło pod okupacją. Nie umieli porzucić ojczystej Chersońszczyzny nawet gdy wróg przyszedł do ich domu. Ale kiedy zdrajcy wśród miejscowej ludności chcieli ich wydać okupantom za ich proukraińską postawę, musieli wyjechać do jednej z córek, która już wtedy mieszkała w Polsce. Tutaj Iryna i Oleksandr zajęli się wolontariatem i zbierali środki na pomoc Ukraińskim Siłom Zbrojnym. A potem postanowili wracać na Ukrainę i mieszkają obecnie niedaleko Borodianki ale nadal jeżdżą do Polski w sprawach dotyczących wolontariatu.

Подружжя Коноваленків 5 місяців жило в окупації. Не змогли покинути рідну херсонську землю, навіть коли ворог прийшов до їхньої хати. Але, коли зрадники серед місцевого населення, хотіли "здати" Коноваленків окупантам за проукраїнську позицію, довелося виїхати до однієї з доньок, яка на той момент вже була у Польщі. Тут Ірина і Олександр зайнялися волонтерством, збирали допомогу для ЗСУ. А потім вирішили повернутися в Україну, зараз мешкають неподалік Бородянки, але у волонтерських справах продовжують їздити до Польщі.

Wolontariusze z Prudnika zbierają pomoc dla ofiar wysadzenia tamy przy hydroelektrowni kachowskiej. Kateryna Kuznetcowa od początku wojny mieszka w Prudniku na Opolszczyźnie. Sama pochodzi z miejscowości Oleszki - miasteczka, które ucierpiało w wyniku tej katastrofy. Razem z organizacją charytatywną "Ukraina - kraina szczęścia" dziewczyna zbiera pomoc dla swoich rodaków i przekazuje na Ukrainę. Na razie potrzeby są takie: łopaty, miotły, worki na śmieci, środki ochrony przed komarami i muszkami, ręczniki, prześcieradła, kołdry, nawilżane serwetki, ręczniki papierowe, środki myjące, kalosze gumowe w rozmiarach 40-45, materace rozkładane albo dmuchane, produkty spożywcze do szybkiego przygotowania. Wszystkich, którzy mają możliwość i ochotę pomóc, zaproszeni są do przyłączenia się do zbiórki tych niezbędnych rzeczy.

Волонтери з Прудника збирають допомогу для постраждалих від підриву дамби Каховської ГЕС. Катерина Кузнецова від початку війни мешкає в Пруднику на Опольщині. Сама ж родом з Олешек. Міста - яке найбільше постраждало від катастрофию. Разом із благодійним фондом "Україна - країна щастя” дівчина збирає допомогу для своїх земляків і передає в Україну. Наразі потреби такі: лопати, мітли, мішки для сміття, засоби від комарів і комах, рушники, простирадла, ковдри, вологі серветки, паперові рушники, миючі засоби. Гумові чоботи розмірів 40-45, розкладачки або надувні матраси, продукти швидкого приготування. Усіх, хто має можливість і бажання допомогти, запрошують долучитися до збору необхідного.