- Незважаючи на відсутність досвіду у наданні допомоги людям, які втекли від війни, ми дуже швидко організувалися щодо потреб осіб, які поселилися у нас і потребували захисту, - розповідає директорка комплексу навчальних закладів в Ополі Урсула Ковальчик. - Звісно, на початку це не було дуже просто й гладко. Мами з дітьми, які до нас приїхали, часто-густо не мали жодного багажу, не мали сезонного одягу та взяття. Було таке, що по завершенні зими і на початку весни діти не мали в що перевзутися... Треба було все забезпечити. Але це не було насправді проблемою, бо мали ми велику допомогу і підтримку.

За словами Урсули Ковальчик, особливу підтримку отримали від спільноти середньої школи номер 4: директорка цього закладу, вчителі та батьки контактували весь час з ними. Як наголошує пані Урсула, люди, які приїжджали, були дуже фізично й психічно втомлені і потребували відпочинку та харчування. Усе це потрібно було дуже швидко організувати.
- Перш за все потрібно було організувати приміщення кухні і забезпечити продуктами, з яких можна щось приготувати. Ми в цьому напрямку співпрацюємо досі з міським осередком «Допомога родині». Велику допомогу також надавали звичайні жителі Ополя, які приносили готові обіди та продукти, не очікуючи подяки, - наголосила Урсула Ковальчик.

Разом з тим, попервах через мовний бар'єр біженцям і приймаючій стороні не так легко було порозумітися, однак проблема поступово зникала. У цьому допомогли волонтери та анкета, в якій біженці розповіли, що їм потрібно в першу чергу.

- Аби задовільнити реальні потреби біженців з України, було створено спеціальну анкету. Адже потрібно привозити не все підряд, а конкретні речі під конкретні потреби, - зазначає спеціалістка у справах навчальних проектів комплексу навчальних закладів в Ополі Магдалена Майдік.
Для біженців було також організовано психологічну допомогу. Щотижня приходили дві пані, які відповідали на запитання біженців, проводили також індивідуальні зустрічі з ними.
- Було дуже багато дітей, з якими також потрібно було займатися. Як ще була холодна пора, то вони гралися у світлиці. Але цього було замало, тож проводили майстер-класи та ігри, - зазначила Магдалена Майдік.

Як зазначила Урсула Ковальчик, важливо, що напрацьовано певний алгоритм співпраці як з представниками влади, так і з волонтерськими та іншими організаціями, власниками фірм та місцевими жителями, що значно спрощує організацію допомоги біженцям з України.

Пані Урсула Ковальчик та пані Магдалена Майдік подякували всім, хто протягом цих місяців долучився до доброї справи допомоги біженцям з України: власникам фірм, лікарям, волонтерам, працівникам комплексу навчальних закладів в Ополі, просто людям доброї волі, які живуть в Опольському воєводстві, які допомагали і досі не забувають про тих, хто потребує допомоги.