24 лютого 2022 року багатодітна мама, членкиня товариства поляків «Брацлавщина» Людмила Боднар перебувала у справах у Польщі.
- Ніхто тоді не знав що робити і як діяти, - ділиться спогадами жінка, на кордоні теж був жах, який неможливо передати словами, додає.
- Люди тікали з маленькими дітьми на руках. Машини стояли у 15-20-тикілометрових чергах - проїхати було неможливо, об’їжджали полями. Ми дуже довго їхали до Вінниці і потім я ще дві неділі не могла прийти до тями, - згадує українка.
Після приїзду з Польщі на сімейній раді вирішили, що будуть допомагати ЗСУ усілякими методами, інакшого не може бути.
- Ми – українці, в нашу оселю прийшла біда… Ми повинні допомогти: кожен по крихті, по піщинці, щоб ми перемогли і вигнали росіян! – акцентує волонтерка.
За її словами, спочатку до неї через сина зверталися його друзі-тероборонівці, просили продукти харчування, одяг тощо, а потім вже й інші...
- Наші хлопці нам довіряють, - зазначає Людмила Боднар, знають, що ми допомагаємо. Дзвонять, то машину придбати, то допомогти з ремонтом. Ми кожному, в кого беремо допомогу, звітуємо, робимо фотографії, каже вона.
Під опікою Людмили Боднар і родина з Маріуполя, яка прихистила дітей, в яких загинули батьки.
- Коли почали бомбити Маріуполь, то їхала ця см'я і зустріла дітей, батьки яких загинули, прихистили їх. Ми також їм допомагаємо як можемо, - розповідає Людмила.
Людмила Боднар має в Ополі добрих друзів, які відгукнулися у перші дні повномасштабної агресії росії і зараз усіляко їй підтримують. І хоч дуже важко часом перебувати по 12 годин в дорозі, жінка щоразу сідає в авто, бо знає, що так треба...
На сьогодні волонтерка збирає кошти на два пристрої нічного бачення, які терміново потрібні в Бахмуті, як кажуть «на вже». Проте вони недешеві - коштують у Польщі по шість тисяч 200 злотих кожен.
