Після радянської агресії проти Польщі, 17 вересня 1939 року, в радянському полоні перебувало 250 тисяч осіб. Польські військовополонені, серед яких понад 10 тис. офіцерів. І велика група офіцерів запасу, призваних до армії з початком війни. Більшість із них представляла польську інтелігенцію – лікарів, юристів, шкільних і університетських викладачів, інженерів, письменників, журналістів, політиків, урядовців, землевласників. Крім них, у таборах були також католицькі, православні, протестантські та єврейські капелани. Катинський розстріл – одна з найтрагічніших сторінок історії Польщі. Пам’ять його жертв традиційно вшановують в першій половині квітня.

Радянські кати розстріляли загалом 22 тисячі польських громадян, які переважно становили інтелектуальну еліту тогочасної Польщі. За цей злочин досі нікого не притягнуто до відповідальності.

Рішення про вбивство польських військовополонених з таборів у Козельську, Старобєльську та Осташкові, а також поляків, які утримувалися у в’язницях НКВД у передвоєнних східних воєводствах Польщі, було прийнято на найвищому рівні радянської влади.

Частина розстріляних спочиває на Харківщині і Київщині. У Биківні під Києвом поховано понад три тисячі закатованих поляків. Днями польські дипломати вшанували пам'ять жертв Катинського розстрілу. В меморіальних заходах взяли участь посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький та заступник військового аташе посольства РП Мірослав Бжезінський.

На Харківщині також вшанували память поляків, які поховані на Цвинтарі жертв тоталітарного режиму. Єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії Римсько-католицької церкви Павло Гончарук та єпископ Харківський і Богодухівський Православної Церкви України отець Митрофан під час церемонії вшанування пам’яті жертв Катинського розстрілу молилися за душі невинних жертв. Почесну варту біля польського вівтаря вбитих офіцерів несли українські військові, які боронять рідну землю на фронті під Бахмутом.

На завтра також заплановані заходи на вшанування пам’яті жертв Катинського розстрілу.