На виставці було представлено понад два десятки робіт великого й малого формату, десять з них 100 на 70 сантиметрів.
- Якби не було затишно і спокійно в Польщі, кожний, хто виїхав з рідного дому через війну, всіма помислами залишається в Україні, - каже Юлія Датченко. - Наша душа розділена навпіл - фізичне тіло тут, в Польщі, а все інше — там, в Україні.
Декілька робіт майстриня привезла з України. За її словами, вони були заплановані ще у мирний час. Це, зокрема, "Дерево життя", біля якого птахи, корівки, коники, якісь істоти, люди - те, що українців єднає, те, чим було наповнене відчуття витинанкарки. І натхнення вона черпала саме з цього.
Згодом майстриня, яка змушена була переїхати з Дніпра до Ополя, подивилася на свої роботи зовсім по-іншому. За словами Юлії Датченко, її душа хворіє, бо зараз у її країні війна і вона не може не відобразити цього у своїй творчості.
- Зараз на витинанках можна побачити обличчя жінок в українських вінках зі стрічками, але їхні очі піднесені до неба. Вони у молитовному стані. Ця молитва є на афіші - на чорному тлі червоні постаті з білими стрічками... Вони промовляють молитву про мир в Україні. А птахи над головами цих жінок - це мрії або спогади про мирний час, - розповідає українська витинанкарка.
Жваве зацікавлення поляків викликали роботи із серії “Спалені крила”.
Було таке, що одна з відвідувачок Ягелонського ярмарку, де Датченко теж представляла свої роботи, заплакала, дивлячись на ці роботи, додає художниця.
- Поляки так само співчутливо ставляться до України, до тих подій, які відбуваються, бо їм це близько. Вона (полька- ред.) відчула той біль, що зображений на цій витинанці, - каже майстриня.
Авторка витинанок дякує директору Музею Опольського села Ярославу Галензі та науковому співробітнику цього музею Богдану Ясінському за організацію виставки, у якій також взяла участь ще одна біженка з України, Юлія Дунаєв. У її доробку - художні картини та вироби з кераміки.
Довідково: Юлія Датченко не лише членкиня Національної спілки народних майстрів України, вона - кандидат наук, доцент Дніпровського Національного університету імені Олеся Гончара. Крім того, ще й чудова мама трьох доньок і сина, з якими прибула до Польщі після 24 лютого цього року.
