Символічно, що відкриття цієї виставки відбулося 1 серпня, в день Варшавського повстання, - зазначив міський голова Ополя Аркадіуш Вішневський.

- Ми, поляки, маємо травматичний досвід, коли повстанців у Варшаві залишилися без допомоги. У цьому контексті маємо допомагати тим людям, які прибули до нас під час цієї війни, - наголосив посадовець.

Ці фотоісторії народилися в березні- квітні цього року, коли біженці прибували до нашого міста, - розповів начальник відділу промоції міської ради Ополя Лукаш Смєрчак.

За його словами, людей, які зображені на світлинах, знаходили в міському центрі допомоги біженцям, що на Краківській, та інших місцях, і запрошували до участі у проекті.

- Кожна людина мала зважитися, щоб стати перед камерою, адже потрібно було не лише сфотографуватися, а й розповісти свою історію. Позаяк люди тільки-но виїхати з України, ці спогади були дуже емоційні, - зазначив Лукаш Смєрчак.

Є серед цих фотонарисів також історія авторки цієї виставки – фотографки і журналістки з Києва Катерини Сенченко. Кілька років тому вона жила і навчалася в Ополі.

Киянка Маріанна Котенко, чию світлину та історію можна побачити на виставці, прибула до Ополя на дев’ятому місяці вагітності.

-Дорога була дуже важкою, - згадує сьогодні Маріанна, для якої ця вагітність була першою. – Йшла кров з носа, я дуже переживала за дитину, думала, що передчасно народжу. Але все добре.

Маріанна каже, що миттєво погодилася брати участь у проекті, бо хотіла донести всім, що війна – це не просто слова, це зруйноване життя не на один рік, люди втратили всі можливості, все зруйноване. І від цього молодій мамі хочеться просто кричати, щоб люди зрозуміли, що таке війна. Маріанна також подякувала всім, хто допомагає.

Ця виставка цікава і потрібна, щоб ми, поляки, могли дізнатися, якими є українці, які до нас приїжджають, де вони працювали перед війною, чим вони займаються тут, в Ополі, - каже ополянка Ясміна Девбінська, яка прийшла на площу Ринок зі своєю маленькою донькою.