- Я виїхала з Києва на 3 день війни, а наступного дня вже була в Ополе. Я знала, куди мені треба їхати і де я буду в безпеці. Я відчувала, що тут мені буде добре. Попри те, що я так швидко втекла, маю страшний досвід - каже Катерина Сенченко, журналістка з Києва.

- Я бачила багато танків, чула тривожні сирени і плач наляканих людей. Це залишиться зі мною на все життя. Для мене цей проект дуже важливий, бо ми фіксуємо нинішню реальність та зворушливі історії. Дуже важливо, що ми можемо зберегти і пам’ятати все, що зараз відбувається.

- Мета цього проекту - задокументувати все, що відбувається останні тижні у нашому місті, історії українців, які до нас приїхали, а також допомогу, яку надають місцеві мешканці біженцям - додає Аркадіуш Вішнєвські, мер Ополе. - Ми живемо серед людей, які діляться всім, що мають, з тими, хто приїхав до нас не з власної волі, а втікаючи від страшних події.

- Світлини цих людей можна буде побачити на фотовиставці, яку ми плануємо провести у червні на опольському ринку - підкреслив Лукаш Сьмєрцяк, начальник відділу промоції опольської ратуши. - Також ми хочемо опублікувати їх історії на сторінках міського журналу “Ополе і крапка” та сайті міста, щоб кожен міг з ними познайомитись. Проект триватиме постійно. Запрошуємо до співпраці всіх українців, які хотіли б поділитися своїм досвідом.