Це — другий наш пікнік, - розповіла волонтерка і організаторка заходу Климентина Меланіч. - Першим був "Борщ" - маленький Фестиваль борщу. Ми готували борщ та багато інших страв, щоб зібрати кошти на автомобіль. І нам це вдалося. Цей автомобіль вже в Україні. Разом із авто хотіли передати також сітку, але не встигли, тож доплітаємо її, - додала вона.
Цього разу у дворику на Краковський, 41 в Ополі волонтери, за словами Меланіч, організували арт-терапевтичну зустріч.
"Для того, щоб можна було виплітати сітки, поговорити одне з одним, приготувати їсти, хтось хоче щось розрізати для сіток, хтось розводити вогнище і співати. Можливо, потрапить до вас в аудіо — дівчата зараз під гітару співають. На жаль, цього разу нам не зовсім вдалося зі світлом, бо колежанка, котра поряд живе, сьогодні працює і ми не змогли до неї під’єднатися. Планували, що підвеземо маленький синтезатор і можна буде грати і співати... Збираємо цього разу на стоматологічний рентген для швидкої допомоги. Хлопці на нулі не мають часу поїхати до стоматолога і це все треба робити там, на місці. Про його купівлю у Варшаві домовилася Ола Чарнецька", - розповіла Меланіч.
Ола Чарнецька, яка зібрала волонтерську групу "Павучихи з Ополя", каже, що кошти конце необхідні для 160 ракетної бригади ЗСУ.
"Ми зібрали і надіслали їм генератор зі стабілізатором електрики. До них ще потрібно докупити дві станції живлення "EcoFlow", - каже Ола Чарнецька. - Кожна з них коштує по 3 тисячі злотих. Дві станції — це 6 тисяч. Для цього ми відкрили новий збір. Маємо багато зборів, але йдемо вперед. Запрошуємо до співпраці і допомоги всіх ополян! У нашій групі "Павучихи з Ополя" є лінк на цей збір, - розповіла Ола Чернецька.
За словами Чарнецької, серед "павучих" — рідні та близькі українських захисників, які зараз перебувають на одному із найтяжчих напрямків фронту. Уже чотири дні із ними немає зв’язку, - додала вона.
Марія Шостацька, яка приїхала до Ополя із Вараша Рівненської області, потрапила на подібний захід уперше. Каже, що їй дуже подобається його атмосфера.
"Відчуття, наче вдома, всі свої, - каже Марія Шостацька. - Хотілося б, щоб частіше так: прийти і допомагати. Допомагати нашим захисникам і дівчатам, які докладають дуже багато сил і натхнення. Вірю, що все буде добре!" - додала вона.
Долучитися до збору на пересувні станції живлення для військових в Україні:
