Урочистість, присвячена початку нового шкільного року, у загальноосвітньому Ліцеї №1 імені Миколи Коперника міста Ополя розпочалася сьогодні, 1 вересня, об 11:30 у дворі освітнього закладу.
- Маємо дуже великі плани на новий шкільний рік: перш за все — це забезпечення високого рівня освіти, щоб дати дітям добрий старт на подальші освітні періоди, а також атмосфера, в якій вони почувалися б комфортно, - розповіла віцедиректорка Ліцею №1 в Ополі Агнєшка Павелець.
- Змін зазнає матура з математики та польської мови, - каже Агнєшка Павелець. - Сподіваюся це допоможе учням здобути найвищі матуральні оцінки. На матурі з усної польської мови буде менше питань, ніж було раніше. Молодь з України зможе вибрати — здавати матуру з польської чи відкласти її на наступні роки. Ми говоримо про матуру для учнів середньої школи. Вона була для них дуже складна, адже вимагала не лише знання розмовної польської мови, а й знання літератури, історії Польщі тощо. Попри мовні бар’єри і психологічні травми, ми всіляко намагалися допомогти їх подолати. А це рішення стане певним «перепочинком » для учнів з України. Як полоністка скажу, що вони дуже здібні і польска мова легко входить у їхнє життя, - зазначає віцедиректорка Ліцею.
Мама Єви з України, котра йде цього року до першого класу Ліцею, Ольга Шрамко, хвилюється як ніколи. Каже, ніби сама розпочинає новий навчальний рік.
- Донька дуже хотіла саме у цей Ліцей. Інших варіантів навіть не розглядала. Їздила сюди на додаткові заняття, - розповідає Ольга Шрамко. - Вона обрала гуманітарний напрямок, а саме — журналістику з елементами права. Думаю, що це її покликання, - додає мама першокласниці.
Уляна Ситченко, котра із мамою та братом прибула до Ополя у перші дні повномасштабної війни з росією, навчатиметься вже у другому класі Ліцею.
- Нові діти, нові вчителі- для мене це був великий стрес, - розповідає Уляна Ситченко, - хоча з багатьма познайомилася, дуже гарно до мене ставилися. Вчителі теж. Дякую всім за те, що гарно прийняли. Була ще одна дівчинка, але у неї щось сталося і вона пішла з Ліцею. Хочу стати лікарем, можливо, хірургом, тож обрала біохімічний напрямок.
- Нас підвезли до кордону. Там була велика черга. Ми йшли пішки 24 кілометри — я, мама, брат плюс дві валізи. Я тягла валізи, а мама з братом йшли... Ми дійшли. Ледве не задавили нас там. Ми з братом якось вийшли на польский кордон, а мама залишилася, її затримали. Брат плакав і маму відпустили... Було важко, - згадує дівчина.
Зараз сім’я Уляни живе у кімнаті одного з гуртожитків Ополя. Дівчинка не нарікає на те, що мало місця для двох школярів - її та брата, а гарно вчиться. Про це каже її вчителька Малгожата Пєговська.
- Для мене немає значення — дитина з Польщі чи України. Маємо в класі такі перлинки — привітні, усміхнені. Всі діти дуже гарні. Старанні, знають, що хочуть...Рада спілкуванню з ними, що можу розмовляти, допомогти і підтримати. Сподіваюся, що це вони відчувають, - зауважує Малгожата Пєговська.
У новому навчальному році в цьому освітньому закладі навчатиметься майже 840 учнів, до 25 з них - українці.
