Багатодітну маму не хотіли мобілізовувати у її рідному місті, тоді вона поїхала на південь України. І стала єдиною жінкою-матросом у навчальному Центрі, де було 120 курсантів-чоловіків. Щоправда потрапила туди лише з третьої спроби, коли про неї стало відомо радниці з гендерних питань Сухопутних військ України...
- Прикро, але у соціальних мережах бачу стигмацію жінок-військовослужбовиць. "Прилітало" й мені, мовляв, жінки йдуть у військо, щоб зваблювати чужих чоловіків, на заробітки, - зазначає Вікторія Гаврилюк. - Здебільшого це пишуть цивільні люди, які не дотичні до військової служби. Можна побачити і негативні коментарі від чоловіків-військовослужбовців, які можуть навіть мірятися звитягою із дівчатами–військовослужбовицями… Є також дуже шкідливі стереотипи, що жінка в армії має обов’зково проходити через ліжко з командирами. Деякі огидні коментарі щодо чоловіків і жінок в армії пишуть росіяни, це свого роду ІПСО, але багато негативу і від українців. Раніше, це мене ображало, а зараз - не звертаю уваги, я роблю свою роботу і роблю її добре, - каже військовослужбовця.
Про всі перипетії військовослужбовиці Вікторії Гаврилюк, чоловік якої також воює на фронті, на шляху до служби у Військово-морських силах України, а також про жінок в Українській армії, - у матеріалі репортерки Світлана Мех.
Довідково: У січні цього року в районі проведення бойових дій перебувало понад 4 тисячі жінок, повідомили у Military Media Center. Загальна кількість жінок-військовослужбовиць у ЗСУ - понад 45 з половиною тисяч.
Інтерв'ю записане за допомогою телефонного зв’язку.
