Це — місце, де можна доторкнутися до світу незрячих, - каже засновниця „Невидимого простору” Аліція Стельмащик.
- Маємо спеціально облаштоване темне приміщення і представляємо життя незрячих, - розповідає Стельмащик. - Людина, яка туди заходить відчуває той світ, в якому живуть люди, котрі не бачать, світ, наповнений дотиками, смаками, запахами, - додала Стельмащик.
- Люди не цінують того, що мають, - зауважив один із відвідувачів "Невидимого простору” Віктор Лаптєв.
- Для мене це тяжко було. А з іншого боку — це мотивація. Бо стільки всього можна зробити навіть, коли людина незряча.
Ольга Іванова, яка до повномасштабного вторгнення росії в Україну жила в Хмельницькому, каже, що здивована тим, що відчула.
- Багато що знаєш на дотик, а багато що й лякає. І звуки. Ти орієнтуєшся по звуках та іноді боїшся. Місток -це було страшно. З одного боку розумієш, що це гра, а з іншого - що люди так живуть. Емоцій не передати.
За словами організаторки екскурсії, голови товариства "Крила допомоги” Олександри Алтуф’євої, це новий досвід у сприйнятті людей, які не бачать.
- Раджу всім прийти сюди, щоб зрозуміти, що потрібно цінувати те, що маєте, цінувати життя, здоров'я, сьогодні реалізуватися, сьогодні робити щось нове, - зазначила Алтуф'єва.
За словами засновниці „Невидимого простору” Аліції Стельмащик, до них може прийти будь-хто, хто має більше семи років, щоб не боявся темряви. Можна відзначати родинні свята, з тортом і різними забавами в темряві, крім того там реалізують інші проєкти, пов’язані з доступністю.
