21 листопада 2004 року під час президентських виборів українське суспільство збурили масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів.

Центральна виборча комісія тоді оголосила попередні результати другого туру президентських перегонів, перемогу в яких здобув Віктор Янукович.

„Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів, за результатами якого переміг Ющенко”, - зазначили в Українському інституті національної пам'яті.

У листопаді 2005 року новообраний Президент України заснував свято – День Свободи. У грудні 2011 року наступний Президент Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності.

21 листопада 2013-го року у Києві розпочалася акція протесту проти рішення тогочасної влади призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

Після мітингу на Євромайдані 29 листопада, що відбувся із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу.

"30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими. 18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної Сотні, - йдеться в матеріалі Інституту.

На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи 2013-го коштувало Україні понад 100 життів патріотів.

13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи».