Коли щось знаєш і вмієш, то навіть у складній ситуації не сидиш не місці, не чекаєш манни з неба, а шукаєш і знаходиш.

І це підтверджує неймовірна історія воєнної мігрантки з Києва Наталії Короп, про яку ми вже розповідали як про авторку і виконавицю пісень. Талановита музикантка знайшла себе у Польщі і в анімації. Разом із польськими та українськими дітьми, вона створила пластиліновий анімаційний фільм продопомогу Україні з боку Польщі.

Наталя розповіла, що в березні, після приїзду до сусідньої держави постало питання про роботу, тож вона прийшла до директора Будинку культури в Крапковіце, де оселилася, показала те, що вміє і може робити в анімації, зокрема.

- Їм дуже сподобалося, бо такого ще в Краповіце не було, - зізнається Наталія Короп. - Мені запропонували роботу. Дітки почали приходити. Саме вони навчили мене польської мови, бо спочатку ми спілкувалися через перекладач в телефоні. Через це на заняттях було весело. Ми робили фільми про природу, про землю... Моя техніка дозволяє за три заняття зробити двохвилинний фільм навіть з дітьми, які не розуміють української мови, - додає Наталя.

Під час спільних занять польських та українських дітей виникла ідея створити фільм про те, як Польща допомагає Україні. Наталя Короп зазначила, що головні герої фільму – боцьони (лелеки). Суть: коли будиночок з синьо-жовтим прапором, на якому жив один з боцьонів, зруйнували танки і він змушений був шукати інше житло, його прихистив інший лелека, на будиночку якого майорів біло-червоний прапор. Він обігрів іншого боцьона і нагодував. Коли лелека зі зруйнованого будиночка став на ноги, він щиро подякував за підтримку і полетів додому, щоб його відбудовувати.

- Це фільм-подяка полякам за все, що вони роблять для нас, - каже Наталія Короп. - Найбільша допомога приходить просто від людей, яких ми тут зустрічаємо. Це люди великого серця. Своєю посмішкою, спілкуванням вони додають нам сили, щоб ми могли стати на ноги і повернутися додому, щоб відбудувати нашу державу, - зазначила авторка анімаційного фільму.

Музичний супровід фільму – це гра на бандурі у виконанні Олени Немиш з Броварів, записана ще в Україні.