Kiedy Rosja zaatakowała Ukrainę, Iryna wraz z dziećmi i matką wyjechała do Polski. Choć mieszkali w miarę spokojnym regionie, brat Iryny, który od pierwszych dni wojny zgłosił się na front jako ochotnik, nalegał, aby rodzina wyjechała. W Polsce zostały ciepło przyjęte w gminie Bierawa. Iryna, po pokonaniu ukrytej depresji i trudności adaptacyjnych, dostała pracę jako kosmetyczka. Rozwija także swoją działalność literacką, wygrała konkurs w Poznaniu, a jej esej został wydrukowany w książce, która wkrótce będzie prezentowana w Opolu.

Коли росія напала на Україну, Ірина разом з дітьми і мамою виїхала до Польщі. Хоч і мешкали у більш-менш спокійному регіоні, брат Ірини, який з перших днів війни пішов добровольцем на фронт, наполіг, щоб родина виїхала. У Польщі їх тепло прийняли у гміні Берава. Ірина, подолавши приховану депресію і труднощі адаптації, працевлаштувалася косметологом.

Також вона розвиває літературну діяльність, виграла конкурс у Познані, її твір опубліковано у книзі, яку незабаром презентуватимуть в Ополю.

Nadia pochodzi z Uzbekistanu, ale część swojego życia mieszkała na Ukrainie, w obwodzie donieckim, w mieście Iłowajsk. W 2014 roku, kiedy Rosja rozpoczęła okupację tego regionu, Nadia wraz z dziećmi wyjechała do obwodu dniepropietrowskiego. Stamtąd kobieta wyjechała do pracy w Polsce. Tutaj dotknęła ją poważna choroba onkologiczna. Nadia znalazła wsparcie i pomoc wśród Polek, które również zmagały się z podobnymi, poważnymi chorobami. Teraz kobieta pomaga obcokrajowcom i dziewczętom, które tak jak ona uciekły przed wojną na Ukrainie. Podpowiada, jak dbać o zdrowie, dzieli się swoim doświadczeniem, radzi, gdzie się zwrócić i pragnie przekazać wszystkim kobietom, niezależnie od narodowości, że należy dbać o siebie i chronić swoje zdrowie. W Opolu Nadia jest znana jako profesjonalna fryzjerka-kolorystka, która nawet po trudnej operacji wróciła do swojej ulubionej pracy. Przecież każdego dnia znajduje siłę nie tylko do życia, ale także do wspierania innych.

Надія родом з Узбекістану, але якусь частину свого життя мешкала в Україні на Донеччині, у місті Іловайськ. В 2014 році, коли росія почала окупацію цього регіону, Надія разом з дітьми, виїхала до Дніпропетровщини. Звідти жінка поїхала на заробітки до Польщі. Тут її спіткала важка онкологічна недуга. Підтримку і допомогу Надія знайшла серед польок, які також боролися з подібними тяжкими захворюваннями. Зараз жінка допомагає таким же, як і вона іноземкам і дівчатам, що втекли від війни в Україні. Розповідає, як зберегти своє здоров’я, ділиться своїм досвідом, консультує, куди звертатися, і хоче донести до усіх жінок, незалежно від національності, що необхідно дбати про себе і берегти своє здоров’я. В Ополі Надію знають, як професійного перукаря-колориста, яка навіть після важкої операції, повернулася до улюбленої праці. Адже вона щоденно знаходить у собі сили не тільки жити далі, але й підтримувати інших.

Kijowska mistrzyni rękodzieła i artystka Olena Medviedieva odnalazła w Polsce swoje twórcze powołanie. Prowadzi warsztaty, które jako arteterapia pomagają uchodźcom wojennym zapomnieć o ciężkich przeżyciach i zintegrować się z nowym środowiskiem. Artystka reprezentuje także swój kraj na międzynarodowych wystawach poświęconych wojnie na Ukrainie.

Майстриня і художниця із Києва, Олена Медведєва, змогла у Польщі віднайти своє творче покликання. Вона проводить майстер-класи, які, як арт-терапія, допомагають утікачам від війни заспокоїтися та інтегрувати у нове середовище. Також художниця репрезентує Україну на міжнародних виставках присвячених війні в Україні.

Ukraińcy z zagranicy pomagają wzmacniać armię ukraińską i odpierać ataki wroga. Mistrzyni rękodzieła Iryna Horoshko maluje torby na zakupy, kurtki i T-shirty, obrazy oraz organizuje loterie charytatywne. Ukrainka przekazuje zebrane środki na pomoc wojsku. Aktualnie trwa loteria charytatywna i zbiórka na samochód dla wojska 68. Samodzielnej Brygady Myśliwskiej. Chłopcy z której walczą w najgorętszych rejonach frontu. Na Ukrainie Iryna pomagała osobom chorym na cukrzycę, a w Polsce pomaga w zbiórce środków na potrzeby wojska.

Українці з-за кордону допомагають зміцнювати українську армію і відбивати атаки ворога. Майстриня Ірина Горошко розмальовує сумки-шопери, куртки і футболки, пише картини і організовує благодійні лотереї. Зібрані кошти українка спрямовує на допомогу військовим. Наразі триває благодійна лотерея і збір на автівку для військових 68-ї окремої єгерської бригади. Хлопці з якої воюють на найгарячіших ділянках фронту. В Україні Ірина допомагала людям хворим на цукровий діабет, а в Польщі допомагає збирати кошти на потреби військових.

Olha jest terapeutką holistyczną, estetką twarzy i ciała. Do Polski przyjechała z Kijowa, kiedy jej zięć, wojskowy, nalegał, aby rodzina pojechała w bezpieczne miejsce. Olha nie chciała porzucać swojej ulubionej pracy na Ukrainie i osiadłego życia, ale po wkroczeniu wojsk okupacyjnych na przedmieścia Kijowa wyjechała w trosce o bezpieczeństwo najmłodszego syna. W Opolu Olha kontynuuje pracę w zawodzie, pomaga swoim pacjentom rozwiązywać problemy z kręgosłupem, schorzeniami skóry, a także wracać do zdrowia. Większość jej klientów to Polacy.

Ольга за фахом терапевт-холістик, естетист обличчя і тіла. Приїхала до Польщі із Києва, коли її зять військовий, наполіг на тому, щоб родина виїхала до безпечного місця. Ольга не хотіла залишати улюблену роботу в Україні і усталене життя, але, після того, як на околиці Києва зайшли окупаційні війська, вона виїхала задля безпеки молодшого сина. В Ополі Оля продовжує працювати за фахом, допомагає своїм пацієнтам вирішити проблеми з хребтом, станом шкіри, відновлюватися після захворювань. Більшість її клієнтів - це поляки.

Lisa razem z dwójką dzieci opuściła Sumy, gdy miasto zostało częściowo otoczone przez wojska rosyjskie. Na Ukrainie miała wszystko, rodzinę, ulubioną pracę i perspektywy. W Polsce musiała zaczynać wszystko od nowa. Lisa jest z zawodu kosmetolożką, pomaga również tutaj kobietom zachować urodę i pewność siebie. Marzy o zwycięstwie i powrocie do ukochanego męża, który pozostał na Ukrainie.

Ліза разом із двома дітьми, виїхала із Сум, коли місто було частково оточене російськими військами. В Україні вона мала все, дружню родину, улюблену працю і перспективи. В Польщі ж довелося починати все спочатку. Косметолог за фахом, Ліза і тут допомагає жінкам зберегти свою красу і впевненість у собі. Мріє про Перемогу і воз'єднання з коханим чоловіком, який залишився в Україні.

Dostałeś nietrafiony prezent świąteczny? A może od kilku lat w Twojej szafie schowane są rzeczy, które szkoda wyrzucić, ale nie będziesz ich nosić? Fundacja HumanDoc wie, jak rozwiązać ten problem, a także jak pomóc osobom w trudnych sytuacjach życiowych. Chodzi o kobiety cierpiące z powodu przemocy, uchodźczynie, migrantki w potrzebie i inne. Można przynieść do fundacji niepotrzebne, ale nadające się do noszenia ubrania, pościel, zabawki, nietrafione prezenty, a wolontariusze skierują je na pomoc potrzebującym.

Отримали на свято подарунок, який не пасує? А може у вашій шафі вже кілька років «ховаються» речі, які шкода викинути, але й носити ви їх не будете?

Фундація HumanDoc знає, як розв’язати цю проблему, а також допомогти особам у складних життєвих обставинах. Жінкам, що потерпають від насилля, біженцям, мігрантам у скруті та іншим категоріям. Непотрібний Вам, але придатний до носіння одяг, постільну білизну, іграшки, невдалі подарунки, можна принести до фундації, а волонтери скерують ці речі для допомоги нужденним.

25 i 30 grudnia ukraińscy i polscy wolontariusze z inicjatywy „Pajęczyce z Opola” będą kolędować pod główną choinką w Opolu. Świąteczna impreza ma misję charytatywną – zbiórkę środków na wsparcie Sił Zbrojnych Ukrainy. W szczególności na zakup metalu i produkcję pieców okopowych do ogrzewania żołnierzy na linii frontu.

Kolędnicy-wolontariuszy mają program, kostiumy sceniczne i atrybuty prawdziwej szopki. Rozpoczęli już kolędowanie w Opolu i zbieranie środków na pomoc obrońcom Ukrainy.

Wolontariuszka Alyona Romaniuk, gość „Ukraińskiego Akcentu”, szczegółowo opowiedziała o tym, jak to się dzieje jak to się dzieje, jak narodził się pomysł kolędowania na rzecz wojska i na co trafią zebrane środki.

25 і 30 грудня біля головної ялинки Ополя колядуватимуть українські і польські волонтери ініціативи „Pajęczyce z Opola”. Різдвяне дійство має благодійну місію – зібрати кошти для підтримки ЗСУ. Зокрема, для закупівлі металу і виготовлення окопних пічок, щоб зігріти наших військових на передовій.

Кожен бажаючий, відчути у себе вдома або в офісі дух справжнього українського Різдва і народної колядки, а також фінансово підтримати військових, може запросити колядників. Вони мають розроблену програму, сценічні костюми і атрибути справжнього вертепу. Волонтери вже почали колядувати в Ополі і збирати кошти для допомоги захисникам України.

Як це відбувається, як виникла ідея колядувати для допомоги військовим, і куди спрямують зібрані кошти докладно розповіла гостя «Українського акценту», волонтерка Альона Романюк.

Jak na emigracji zachować tradycje świąteczne własnego narodu i przekazać je swoim dzieciom? Czy polskie i ukraińskie tradycje świąteczne są podobne? Jakie 12 tradycyjnych dań wielkopostnych na Wigilię mogą przygotować Ukraińcy mieszkający w Polsce? Jak społeczność ukraińska będzie kolędować w Opolu? O tym w „Ukraińskim Akcentie” rozmawiali z inicjatorką ukraińskiego kolędowania w Opolu, Sofią Matviiv.

Як на еміграції зберегти традиції свого народу та передати їх дітям? Чи схожі польські і українські різдвяні традиції? Які 12 традиційних пісних страв на Святвечір, можуть приготувати українці, які мешкають в Польщі? Як колядуватиме українська спільнота в Ополі? Про це та інше, говорили в «Українському акценті» з ініціаторкою української коляди в Ополю, Софією Матвіїв.